ЛАТИ́НЬ, і, ж., розм. Латинська мова. Ножного ранку приходить він учити їх хлопчика латині і після лекції довго сидить із балакучим старшиною (Тулуб, Людолови, І, 1957, 38).
∆ Вульга́рна лати́нь — просторічна латинська мова на відміну від класичної; народна латинь.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 454.