ЛЕГКОВІ́Й, ю, ч., поет. Легкий вітерець; легіт.— Чи тобі не вистачить простору угорі під хмарами гулять? Чи тобі замало, легковію, колихати в морі кораблі? (Забіла, У .. світ, 1960, 175).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 464.