ЛЕКСИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до ле́ксика. Він зібрав чимало етнографічного та лексичного матеріалу і тепер упорядковував його (Гр., II, 1963, 78); Словозміна іменників тісно пов’язується з їх лексичною структурою (Сучасна укр. літ. мова, II, 1969, 35).
∆ Лекси́чна одини́ця — те саме, що лексе́ма. У Квітки-Основ’яненка.. знаходимо.. яскраві свідчення засвоєння деяких лексичних одиниць тодішньої російської мови українською мовою (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 43).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 473.