ЛЕКТО́РІЙ, ю, ч.
1. Організація, яка влаштовує публічні лекції. Важко назвати на Україні село, де б не був створений лекторій (Рад. Укр., 1.ІІ 1955, 1); Співробітники [Феодосійської] галереї провадять велику популяризаторську роботу. Тут є лекторій, випущено два діафільми про життя і творчість Айвазовського (Довж., III, 1960, 86).
2. Цикл лекцій, об’єднаних тематично або влаштованих для певного кола слухачів. Велику увагу приділяє філармонія роботі музичних лекторіїв. Адже тематичні лекційні цикли допомагають слухачам глибше розуміти музику (Мист., 4, 1961, 14).
рідко. Приміщення, де відбуваються публічні лекції.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 473.