ЛЕ́ХА, и, ж., спец. Доріжка, прохід, який робиться для зручності збирання певних рослин. Впрактиці передових колгоспів міцно вкоренився прийом збирання плосконі на суцільних посівах конопель з попереднім вибиранням лех, тобто доріжок завширшки 45 — 60 см (Техн. культ., 1956, 183).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 481.