ЛИВА́РНИК, а, ч. Робітник, який відливає металеві вироби; фахівець ливарної справи. Ливарники в широкополих повстяних брилях — вагранники, заливальники, формувальники — всі на своїх місцях (Рад. Укр., 11. IV 1961, 2); — Хто ти такий?! Потомствений ливарник, свідомий робітник. То як же ти можеш стояти осторонь від боротьби свого класу? (Головко, II, 1957, 613); Висококваліфіковані модельники зроблять моделі; ливарники віділлють деталі (Вітч., 2, 1956, 105).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 482.