ЛИ́ЖІ, лиж, мн. (одн. ли́жа, і, ж.).
1. Плоскі, звичайно дерев’яні полози різної довжини, які прикріплюють до ніг для пересування по снігу. Вона зовсім забракувала лижі і спосіб їзди на них (Л. Укр., V, 1956, 54); Двоє мисливців бігли на лижах поруч нарт (Трубл., Вовки.., 1936, 40); // Пристосування на літаку, подібне до таких полозів, яким користуються замість коліс у зимовий період.
∆ Водяні́ ли́жі — полози для пересування по воді. Вона одягла на Галю чудне гумове вбрання, на ноги водяні лижі (Ів., Вел. очі, 1956, 61).
2. спец. Пристрої для упору на різних приладах, машинах і т. ін. Канавокопачі мають опірні лижі і пересувні пальці (Колг. Укр., 7, 1960, 38); Цей [копіювальний] пристрій являє собою лижу, яка весь час стикається з грунтом (Наука.., 5, 1956, 11).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 483.