ЛИН, а́, ч. Прісноводна риба родини коропових з товстим слизьким тілом. А чутка у гаю була така, Що ніби Щука та частенько, Як тільки зробиться темненько, Лисиці й шле То щупачка, то сотеньку карасиків живеньких, Або линів гарненьких… (Гл., Вибр., 1951, 43); Риби у тому ставку було чимало. Водились і лини, і коропи (Мокр., Сто.., 1961, 71); * У порівн. Коли Антон побачив коней, вгодованих, як лини, в нього розбіглися очі (Чорн., Потік.., 1956, 203).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 486.