ЛИП’Я́НКА, и, ж. Те саме, що ли́півка. Із сцільників в лип’янку мед сочить (Бор., Тв., 1957, 58); Баба топить піч, варить, смажить, пече. Викопала і заповітну лип’янку з медом (Коп., Вибр., 1948, 251).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 489.