ЛИСТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., з ким і без додатка. Обмінюватися листами, писати один одному листи. [Милевський:] Невже він вам нічого не писав? [Любов:] Ми не листуємося (Л. Укр., II, 1951, 74); Федір Голубенко всю війну листувався з Валентиною, підтримував її в біді (Руд., Вітер.., 1958, 146).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 493.