ЛИСТІ́ВОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до листі́вка. Одна з них прислала листівочку матері (Шиян, Партиз. край, 1946, 119); Листівочки ті наче з неба падали.. Оголошено було, що смертю буде покараний не тільки той, хто їх розповсюджує, а й той, хто читає (Петльов., Хотинці, 1949, 147).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 492.