ЛОБОТРЯ́С, а, ч., зневажл. Те саме, що ло́бур. — Увечері Гармаш в салон-вагоні отамана Щупака Мандрику бачив.. А з ним якраз і синка-лоботряса вашого директора (Головко, II, 1957, 600); Лоботряси почали добувати з кишень чорні, пузаті пляшки (Гончар, Таврія, 1952, 44).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 536.