ЛОЗИ́НОЧКА, и, ж. Пестл. до лози́нка. * Образно. Лозиночка заплакана стоїть, А Дуб поламаний лежить (Гл., Вибр., 1951, 150); * У порівн. [Голохвостий:] Виприснула [Галя]… Хистка, як лозиночка, в’юнка, мов вуж! (Стар., Драм. тв., 1941, 339).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 541.