ЛО́ЗЯНИЙ, а, е. Те саме, що лозо́вий. Збиваючи куряву босими ногами й хвацько поганяючи своїх лозяних коней, помчали вони [хлопчаки] в поле (Довж., І, 1958, 79).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 542.