ЛОКАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж. Дія за знач. локалізува́ти і локалізува́тися. Мікроби.. уражають переважно певні органи або тканини, тобто мають певну локалізацію (Підручник дезинф., 1953, 35); Письменник [П. Панч] виявляє нахил до локалізації подій.. (в повісті "Голубі ешелони" дія відбувається на протязі двох діб в межах одного петлюрівського ешелону) (Рад. літ-во, 1, 1963, 22).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 542.