ЛОКА́УТ, у, ч., політ. Закриття підприємств і масове звільнення робітників з виробництва як одна з форм класової боротьби буржуазії проти робітничого класу. В Донбасі вуглепромисловці оголосили локаут, в результаті якого на початок вересня 1917 р. було закрито близько 200 шахт (Іст. УРСР, II, 1957, 49); Власник заводу відмовився задовольнити вимоги робітників і оголосив локаут (Смолич, V, 1959, 609).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 542.