ЛОКОМОТИ́В, а, ч. Самохідна машина (паровоз, тепловоз, електровоз і т. ін.) для пересування вагонів, по залізничних рейках. Дизельні локомотиви — машини необмежених можливостей і великих відстаней (Рад. Укр., 10.VІІ 1962, 3); Десь здалека зачувся свист локомотива (Коб., III, 1956, 260); * Образно. Революції — локомотиви історії, — говорив Маркс (Ленін, 9, 1949, 88).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 543.