Слово "локіть" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЛО́КІТЬ, ЛО́КОТЬ, ктя, ч., діал. 1. іст. Давня міра довжини, що дорівнює приблизно довжині ліктьової кістки людини. Не простого — лляного полотна тридцять локтів узяла (Укр.. думи.., 1955, 21); Шинок стояв.. майже [на] локоть нижче від рівня вулиці (Фр., II, 1950, 9).

2. Лікоть (у 1 знач.). Близько локіть — та не вкусиш (Номис, 1864, № 5395); На землю шапку положивши, По локоть руки засукав [Ентелл] (Котл., І, 1952, 95).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 542.