ЛОМОВИ́Й, а́, е́. Признач. для перевезення важких вантажів. [Неоніла:] Уявляю. Мабуть, сама [спортсменка], як гардеробна шафа, а з лиця як ломовий кінь (Собко, П’єси, 1958, 343).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 544.