ЛОТО́, невідм., с. Гра, в якій для виграшу треба першим накрити ряд цифр або малюнків на спеціальній карті. Хто гопака танцює, хто.. грає у лото… (Нех., Казки.., 1958, 18).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 550.