ЛОЩИ́НКА, и, ж. Зменш. до лощи́на. Казали звернути через лощину, а вона якось лощинку тую проминула (Вовчок, VI, 1956, 326); З бугорків у лощинки, з лощинок у канавки, з канав у рівчаки… іде сувора вода, бунтує, піниться (Ю. Янов., І, 1958, 194).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 551.