ЛУБ’Я́НКА, и, ж., розм. Виріб з лубу; лубок (у 2 знач.). Зібрані ягоди відразу ж складають у луб’янки або решета (Сад. і ягідн., 1957, 254).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 552.