Слово "лупа" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЛУ́ПА, и, ж. Оптичний прилад, який являє собою збиральну лінзу або систему лінз, застосовувану для розглядання дрібних деталей. Ткачі по черзі дають роботу на розгляд.. Конторщик [конторник] розглядає з лупою і циркулем (Л. Укр., IV, 1954, 210); Мічурін показав на професора Карташова, що схилився з лупою над гербаріями (Довж., І, 1958, 491).

ЛУПА́, и́, ж.

1. Маленькі часточки рогових клітин і шкірного жиру, що утворюються біля коренів волосся на голові. При випадінні волосся і при лупі з свербінням шкіри на голові разів три на тиждень миють голову в міцному відварі з суміші листків кропиви.. і листків підбілу (Лікар. рослини.., 1958, 122); Вона помітила у волоссі білі порошинки лупи (Донч., II, 1956, 275).

2. діал. Лузга (у 1 знач.). — Менше мудруйте біля крупорушки і драча.., щоб менше сипалося людське зерно у вашу лупу (Стельмах, І, 1962, 121).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 556.