ЛУСКУВА́ТИЙ, а, е. Укритий лускою (у 1 знач.). Дворічне випробування українського лускуватого коропа показало значні переваги його перед іншими породами [ставкових риб] (Наука.., 10, 1956, 23); // Який зовні нагадує луску риб, ящірок і т. ін. Для незнайки [незнайка] виноград увесь однаковий, а вмілець по самій корі пальцями чує, який сорт, бо кора ж різна: то нитчаста, то гладенька, то ребриста, то лускувата, мов на рибі… (Гончар, Бригантина, 1973, 112).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 693.