Слово "лускіт" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЛУ́СКІТ, коту, ч. Те саме, що лу́скання. З лускотом одривались [од хвиль] довгі китиці піни і злітали догори (Коцюб., І, 1955, 392); Дальші слова заглушив поновлений лускіт батогів (Фр., II, 1950, 100); Хотіла було крикнути княжна, та в цю мить луснули двері, і розпач її згас разом із тим лускотом (Міщ., Сіверяни, 1961, 203); Вона знову набрала насіння, й знову тільки рівномірний лускіт порушував тишу (Сміл. Зустрічі, 1936, 17).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 558.