ЛУШПИ́НКА, и, ж. Зменш. до лушпи́на. Хима.. поставила на припічок горщик з гарячою бараболею в лушпинках (Коцюб., І, 1955, 87); Інколи лушпинка від насіння приліплялась до нижньої губи, і тоді вона [дівчина] коротко дмухала через губу, щоб лушпинка злетіла (Смолич, День.., 1950, 16).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 560.