ЛЬОДО́ВНЯ, і, ж. Те саме, що льодо́вник. Настина мати раз у раз бігала то в хату, то в льодовню чи до льоху (Тулуб, Людолови, І, 1957, 60); Споруджують такі будівлі: приміщення для приймання і первинної переробки молока (сепараторна і льодовня), комору (Колг. енц., II, 1956, 555); // Приміщення, ящик або шафа з льодом для зберігання продуктів. Оскільки помідори нерідко перевозять у вагонах-льодовнях, важливо не допускати замерзання плодів (Хвор. с.-г. рослин, 1953, 553).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 584.