ЛЬО́ТКА, и, ж., мет. Отвір у доменній печі, через який випускають метал або шлак. Сталь зливають крізь спеціальний отвір — льотку в сталерозливний ківш (Наука.., 9, 1962, 13); З льотки виривається, мов з кратера, ясна дуга рідкого чавуну (Мур., Слово.., 1949, 48).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 586.