ЛЮБИ́МОЧКА, и, ж., розм. Жін. до люби́мчик. Колись одвела [Гликера] свою любимочку в монастирськім саду — до старого вози́води [водовоза] Могаммеда (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 480).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 562.