ЛЮБОМУ́ДР, а, ч., заст. Любитель філософії; філософ. Прозрів єси В попелі глибоко Огонь добрий.. І засвітив, любомудре, Світоч правди, волі (Шевч., І, 1951, 263); Багато було зроблено для того, щоб дослідити місце Сковороди в історії змагань філософської мислі.. Це допомогло вияснити справжній зріст українського любомудра (Літ. Укр., 4.XII 1962, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 565.