ЛЮДИНОЗНА́ВЧИЙ, а, е, книжн. Стос. до людинознавства. Ідея невіддільності людини від обставин має неабияке значення для розвитку нашої сатири, поглиблення її людинознавчої сили, впливовості (Вітч., 10, 1963, 106); Твір, позбавлений людинознавчої суті, — це тільки підробка під літературу, літературоподібна жуйка (Літ. Укр., 17.V 1966, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 568.