ЛЮДИ́НО-ДЕНЬ, дня́, ч. Одиниця обліку робочого часу, що враховує вихід робітника на роботу і його участь у виробництві протягом дня, незалежно від кількості фактично відпрацьованих годин. Для визначення продуктивності праці користуються трудоднем. .. В більшості випадків трудодень менший, ніж людино-день (Соц. твар., 7, 1956, 17).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 568.