ЛЮ́КСУСО́ВИЙ, а, е. Надзвичайно розкішний, вигідний, доброякісний. Не хочу, щоби моє люксусове видання стояло нечитане роками (Стеф., III, 1954, 250); Знали певно всі тільки те, ..що таке люксусове життя з платні учителя неможливе (У. Кравч., 1958, 385).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 572.