ЛЮМІНЕСЦЕ́НЦІЯ, ї, ж., фіз. Світіння твердих тіл або газоподібних, рідких речовин, яке під впливом певного джерела енергії не супроводжується тепловим випромінюванням. Смолисті речовини, які входять до складу одеколону, мають сильну люмінесценцію (Наука.., 9, 1957, 14); Одеса не любить штучного освітлення — їй вистачає вночі місяця, зір та срібної люмінесценції моря (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 352).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 572.