ЛЮМІНЕСЦІЮВА́ТИ, ю́є, недок., фіз. Мати здатність до люмінесценції; світитися (холодним світлом). Катодні промені, будучи самі невидимі, примушують світитися (люмінесціювати) багато речовин (Курс фізики, III, 1956, 139).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 572.