Слово "люстра" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЛЮ́СТРА, и, ж. Підвісний освітлювальний прилад, що має кілька джерел світла (свічок, електроламп) і оздоблену арматуру. Люстри, золото, срібло… Так і сяє все, так і сяє… (Вас., І, 1959, 107); Величезні люстри звисають звідти [з стелі] на ланцюгах просто над головами дядьків — розкішні, блискучі, мов із чистої річкової криги (Гончар, II, 1959, 176); * У порівн. Сонце — мов люстра, повішена в небі, — грало, підвісками блискало, геть кришталем вигравало… (Тич., І, 1957, 270).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 573.