ЛЮТЕРА́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до лютера́нство і лютера́нин. Сьогодні велике лютеранське свято (Л. Укр., V, 1956, 301); Він носив траур по якихось своїх лютеранських родичах (Гончар, II, 1959, 123).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 573.