ЛЮТІ́ШАТИ, аю, аєш, недок. Ставати лютішим (див. лю́тий1 1 — 3). Все лютішали поляки, і козацькі ряди.. почали рідіти (Панч, Гомон. Україна, 1954, 330); Як самотній лось, я живу і лютішаю день у день і чекаю свого дня (Кулик, Записки консула, 1958, 15); Притис мороз. З кожним днем він все лютішав (Коз., Сальвія, 1959, 186).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 574.