ЛЯ́ДВЕНЕЦЬ, нця, ч. Трав’яниста кормова рослина родини бобових. В дернині були: тимофіївка лучна, вівсяниця лучна, тонконіг лучний, конюшина біла, лядвенець рогатий та інші трави (Колг. Укр., 10, 1960, 30); Лядвенець, що вже одцвітав, зробився з жовтого червонастим (Мур., Бук. повість, 1959, 288).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 578.