ЛЯЛЬКО́ВО, присл. Як у ляльки. Не була старою, але в брезклім, ляльково розмальованім обличчі [жінки] чаїлася смерть, прикрита оболонкою набіленої шкіри, наче смертним серпанком (Вільде, Сестри.., 1958, 279).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 579.