ЛІ́ГА1, и, ж. Об’єднання окремих осіб, організацій, держав; асоціація (у 1 знач.). В буржуазних країнах створено ліги боротьби з небезпечними думками.., — ми ж революційну думку кидаєм у самі маси (Тич., III, 1957, 9); Швейцарська ліга радіолюбителів кожного року організує традиційні змагання короткохвильовиків усього світу (Рад. Укр., 7.І 1965, 3).
Лі́га На́цій — міжнародне об’єднання держав, що існувало в період між першою і другою світовими війнами. Серед 56 країн, по яких Ліга Націй вела статистику письменності населення, Румунія займала 55-е місце (Ком. Укр., 10, 1962, 53).
ЛІ́ГА2, и, ж., муз. Знак у вигляді дуги над нотами, який означає, що треба грати зв’язно, не відриваючи однієї ноти від другої (легато).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 508.