ЛІКА́РНЯ, і, ж. Заклад для стаціонарного лікування хворих. Дмитрик лежить у лікарні. Зламану ногу його взято в лещата (Коцюб., І, 1955, 135); [Ліда:] До лікарні ліг мій батько на аналіз. У нього з шлунком погано (Корн., І, 1955, 92).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 512.