ЛІКВІДАЦІ́ЙНИЙ, а, е.
1. Стос. до ліквідації.
2. у знач. ім. ліквідаці́йні, них, мн., спец. Гроші, які виплачують у зв’язку з ліквідацією закладу, підприємства, установи тощо. — Доведеться відправити їх [робітників]. Преображенський.. єхидно перебив: — Без ліквідаційних і проїзних? (Ле, Міжгір’я, 1953, 208).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 513.