ЛІНИ́ВІСТЬ, вості, ж. Стан за знач. ліни́вий. Щука не рушається.. Сонна лінивість ще держить у обіймах її тіло (Фр., III, 1950, 333).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 516.