ЛІТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. літа́ти. В товаристві двох гусей, Що.. в літанні помагали, Пелікан слабий прилинув (Л. Укр., IV, 1954, 189); Повидумували всякі машини — і до бігання, і до плавання, і до літання… (Фр., VIII, 1952, 399); Як танцювала вона з іншими, він водив очима слідком за її легким літанням (Н.-Лев., І, 1956, 186).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 527.