ЛІ́ТЕЧКО, а, с.
1. Пестл. до лі́тко 1. Надворі літечко, ясно й тепло, як в у́сі; скрізь пташки щебечуть (Н.-Лев., II, 1956, 25); * Образно. — Минулося наше літечко, перейшли літа молоді, пристиг час у велику дорогу на той світ знаряджатися (Л. Янов., І, 1959, 332); * У порівн. Відлетів він [хороший настрій] у той день геть.., немов тепле літечко за безкрає море (Збан., Сеспель, 1961, 135).
2. рідко. Пестл. до лі́то 2. Це були матері.. розкиданих долею по всіх фронтах синів, що від них ні вістоньки, ні чутки ось уже третє літечко (Довж., І, 1958, 333).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 530.