ЛІТУРГІ́Я, ї, ж. Те саме, що обі́дня. З церкви розлягався голосний на ціле село, протяглий спів літургії (Фр., II, 1950, 196); Кузюткін.. гаряче молився під час усієї літургії до моменту причастя (Бурл., Напередодні, 1956, 80).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 532.