ЛІЧИ́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для лічби, підраховування. Розроблено кінематику грабельного апарата, теорію лічильного автомата жниварок-самоскидок (Наука.., 10, 1957, 15); — Солдати, напевне, сидять на своїх місцях біля лічильних машин (Собко, Срібний корабель, 1961, 98); // У якому застосовується лічба. Вона користується складною, дуже тонкою вишивкою низзю, а також лічильною гладдю (Мист., 5, 1960, 21).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 533.