Слово "ліщина" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЛІЩИ́НА, и, ж.

1. Кущ родини березових з їстівними плодами — горіхами. Кажуть люди, що ліщина Уродила густо; А як в торбу подивлюся, Так у їй і пусто (Щог., Поезії, 1958, 133); Лишіть мені одну живу берізку, Один-єдиний свіжий кущ ліщини (Мур., Осінні сурми, 1964, 95); // Тонка, гнучка гілка з цього куща. Карпо взяв довгу та рівну ліщину і почав з Лавріном міряти город вздовж та впоперек (Н.-Лев., II, 1956, 354).

2. Чагарник з кущів цієї рослини. Ліщина була така густа, що за десять кроків не видно людини (Шер., В партиз. загонах, 1947, 137); Тепер в ліщину зайдем серед дубів старих. — Ану, хто перший знайде на цім кущі горіх? (Забіла, У.. світ, 1960, 62).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 534.