М’Я́ЛКА, и, ж.
1. Машина для первинної обробки льону, конопель; бительня, терниця. Треста у м’ялку подається горстками, які повинні бути вирівняні в гузирях і укладені паралельно (Техн. культ., 1956, 97).
2. Машина або пристосування для подрібнювання або розминання чогось. Варену картоплю розминають м’ялками.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 838.